ЗАТВЕРДЖЕНО

Рішення сільської ради
№___ від ___2020 року

 

 

 

 

 

 

 

План

соціально-економічного розвитку

Горохівської об’єднаної територіальної громади Снігурівського району Миколаївської області

на період до 2025 року

 

 

 

 

 

Розробники:

Виконавчий комітет Горохівської сільської ради

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Горохівське 2020 рік

ЗМІСТ

 

ВСТУП.. 4

1. ОПИС ГРОМАДИ.. 6

1.1. Історична довідка. 6

1.2. Географічне положення та природні особливості Горохівської об’єднаної територіальної громади. 8

1.3. Коротка характеристика громади та її конкурентів. 14

1.4. Демографічна характеристика Горохівської громади. 16

1.5. Система місцевого самоврядування Горохівської громади. 19

1.6. Залучення громадян до вирішення важливих питань у житті громади та комунікація (інформаційна політика) 22

2. СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИЙ АНАЛІЗ. 25

2.1. Аналіз стану розвитку освіти, медицини та культури. 25

2.2. Земельні ресурси. 28

2.3. Водні ресурси, лісові та природні ресурси. 29

2.4. Транспортна інфраструктура. 31

2.5. Житлово-комунальна інфраструктура. 32

2.6. Містобудівна документація. 33

2.7. Економічна діяльність на території громади. 34

2.8. Зайнятість населення та підприємницька активність громадян  37

3. ГОЛОВНІ ЧИННИКИ СТРАТЕГІЧНОГО ВИБОРУ.. 39

3.1. Сценарії розвитку Горохівської громади. 39

3.1.1. Інерційний сценарій розвитку. 39

3.1.2. Модернізаційний сценарій розвитку. 40

3.2. Діагностика місцевих проблем, визначених партиципаційно за участі представників громади. 42

3.3. Місія та Бачення розвитку громади. 43

3.4. Аналіз сильних сторін, можливостей розвитку, слабких сторін та загроз розвитку Горохівської громади (SWOT – аналіз ) 43

3.5. Порівняльні переваги, виклики і ризики Горохівської громади  45

4. ЦІЛІ ТА ПРІОРИТЕТИ РОЗВИТКУ ГОРОХІВСЬКОЇ ГРОМАДИ НА 2019-2020 РОКИ.. 48

5. РЕАЛІЗАЦІЯ ПЛАНУ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ   62

5.1. Часові рамки і засоби реалізації 62

5.2. Очікувані результати запровадження Плану соціально-економічного розвитку Горохівської ОТГ. 62

5.3. Припущення та ризики. 64

6. СИСТЕМА УПРАВЛІННЯ, МОНІТОРИНГУ ТА ОНОВЛЕННЯ ПЛАНУ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ.. 66

Додаток 1.  Оцінка сільського бюджету Горохівської ОТГ на 2020 рік  70

Додаток 2 Перелік показників соціально-економічного розвитку Горохівської ОТГ на 2020-2025 роки. 75

Додаток 3.  Індикативні прогнозні показники Горохівської ОТГ  на 2021-2025 рр. 78

Додаток 4. Завдання та технічні завдання (ідеї) до Плану соціально-економічного розвитку Горохівської ОТГ. 80

 

ВСТУП

План соціально-економічногорозвитку Горохівської сільської ради як об’єднаної громади на 2020-2025 роки (далі – План СЕР) розроблений виконавчим комітетом сільської ради спільно з іншими структурними підрозділами, керівниками підприємств, установ та організацій.

Нормативно-правовою основою для розроблення Плану є:

• Закон України «Про державне прогнозування та розроблення програм економічногоі соціальногорозвитку України» від 23.03.2000 р.№1602-ІІІ[1];
• Закон України «Про засади державної регіональної політики» від 5 лютого 2015 року № 156-VІІІ[2];
• постанова Кабінету Міністрів України від 26.04.2003 р. № 621 «Про розроблення прогнозних і програмнихдокументів економічного і соціального розвитку та складання проектудержавного бюджету» із змінами[3];
• постанова Кабінету Міністрів України від 11.11.15 р. № 932 «Про затвердження Порядку розроблення регіональних стратегій розвитку і планів заходів з їх реалізації, а також проведення моніторингу та оцінки результативності реалізації зазначених регіональних стратегій і планів заходів»[4].
• наказ Міністерства регіонального розвитку будівництва та житлово – комунального господарства України від 30.03.2016 року №75«Методичні рекомендації щодо формування і реалізації прогнозних та програмних документів соціально – економічного розвитку об’єднаної територіальної громади»^[5].

Планпідготований на основі соціально-економічного аналізу розвитку населених пунктів,що входять до складу об’єднаної територіальної громади,за попередні періоди(включаючи статистичну інформацію) та визначає цілі,пріоритети соціально-економічного розвитку та заходи, спрямовані на забезпечення необхідних умов для планомірного і послідовного наближення рівня життя мешканців громади до європейських стандартів за рахунок внутрішнього і зовнішнього потенціалу та збереження унікальних духовних і культурних традицій.

План дозволяє ідентифікувати та знайти прийнятні шляхи усунення проблем громади, забезпечити налагодження діалогу між громадськістю та владою. Метою Плану є зростання добробуту, підвищення рівня життя і соціального захисту населення Горохівської громади за рахунок забезпечення позитивних структурних зрушень в економіці, підвищення її конкурентоспроможності, як основи для збалансованого зростання стандартів та показників економічного розвитку. План визначає цілі, завдання та основні заходи соціально-економічного розвитку, а також формування та раціонального використання фінансових ресурсів Горохівської об’єднаної територіальної громади на 2020-2025 роки.

В додатках подано перелік заходів та проектів з реалізації Плану для досягнення поставленої мети.

План розроблений на основі аналізу минулого стану та поточної ситуації в господарському комплексі Горохівської громади, прогнозів і пропозицій підприємств і організацій, виходячи із загальної соціально-економічної ситуації, що склалася на відповідній території, з урахуванням можливостей та місцевих ресурсів, відповідно до пріоритетних напрямків розвитку населених пунктів об’єднаної територіальної громади.

Підготовка Плану розпочалася з проведення соціально-економічного аналізу, який включав у себе:

• дослідження основних тенденцій соціально-економічного розвитку сукупності населених пунктів Горохівської ОТГ за попередній період, дослідження оточення (зовнішнього середовища) та оцінка можливостей розвитку
• визначення стратегічних, операційних цілей та завдань Плану;
• відбір та корегування технічних завдань на проекти розвитку для переліку заходів та проектів з реалізації Плану.

Відповідальні за виконання заходів Плану – виконавчий комітет Горохівської сільської ради, постійні комісії, відділи та структурні підрозділи ради в межах своїх повноважень та компетенцій, бізнес-структури та громадські організації в своїх сферах. Перелік заходів та проектів з реалізації Плану опрацьований 3 роки.

Фінансування та реалізація заходів Плану буде забезпечується за рахунок державного, обласного та сільського бюджетів, коштів підприємств, міжнародних фінансових організацій та інвесторів, спонсорської допомоги та інших джерел, не заборонених законодавством України.

 

1. ОПИС ГРОМАДИ

Відповідно до Закону України «Про добровільне об'єднання територіальних громад»[6] у Миколаївській області у Снігурівському районі Баратівська, Горохівська та Суворська сільські ради рішеннями від 30 і 31 травня 2018 року об'єдналися у Горохівську сільську територіальну громаду з адміністративним центром у селі Горохівське. 30 червня 2019 року процес децентралізації та волевиявлення мешканців зацікавлених громад призвів до появи Горохівської об’єднаної територіальної громади (далі – Горохівська ОТГ) в межах таких населених пунктів: села Новий Шлях, Горохівське, Великопілля, Виноградне, Баратівка, Романово-Булгакове, Промінь, Новософіївка, Гречанівка, Петропавлівське, Суворе, Гуляй-Городок та селища Галаганівка, Садове, Світла Дача.

Згідно із Державною стратегією регіонального розвитку[7] спроможні об‘єднані територіальні громади (далі ОТГ) повинні стати базовим елементом ефективної системи влади в Україні.

Це, в першу чергу, зумовлюється тим, що кожна громада та кожен орган місцевого самоврядування, які увійшли до складу ОТГ, до об’єднання мав власні пріоритети розвитку та власну систему цінностей щодо управління, в тому числі й наявними ресурсами. Після об’єднання ці пріоритети, очевидно мають бути переглянуті та мають бути вироблені підходи до управління «об’єднаними» ресурсами.

План соціально-економічного розвитку Горохівської об’єднаної територіальної громади на 2020?2025 роки спрямований на соціально-економічний розвиток населених пунктів та розроблена на основі вищезгаданої Державної стратегії регіонального розвитку, Стратегії розвитку Миколаївської області^[8] та враховує її головні цілі та завдання.

 

1.1. Історична довідка

Село Горохівське засноване в 1907 році і називалось тоді Горохівськими хуторами. Розташоване за 20 км на південь від районного центру і за 4 км від залізничної станції Галаганівка. В селі — середня школа, клуб, бібліотека, дитячий садок і ясла. Є стадіон.

Село Баратівка розташоване за 15 км на південь від районного центру і за 2,5 км від залізничної станції Галаганівка. На території Баратівки — середня школа, клуб, бібліотека, дитячий садок.

Засноване село в 1864 році переселенцями з Очакова. В 1920 році тут створено 2 ТСОЗи — «Трудівник» і «Червоний Жовтень», які в 1929 році об’єднались в колгосп «Маяк комуни», який і проіснував до 90-их років ХХ-ого століття.

В околицях села досліджено 3 кургани доби бронзи (III—II тис. до н. е.), в яких знайдено поховання з антропоморфними стелами. Одне з них було в розписній кам’яній скрині, подібній до відомих у Криму й на Кавказі. Тут же досліджено 10 курганів скіфських часів (IV— III ст. до н. е.). В одному з поховань (дитячому) — знайдено прикраси з кістки, срібну гривну, наконечники стріл тощо.

Село Суворе (до 2016 г. — Червона Зірка) засноване як єврейська сільськогосподарська колонія у 1918 році.

Сільське господарство спеціалізується на виробництві зерна і продуктів тваринництва. Зміцненню сільського господарства сприяло спорудження Інгулецької зрошувальної системи, яке розпочалося у 1951 році і було оголошене ударною будовою.

У січні 1952 року будівельно-монтажне управління-14 тресту «Укрводбуду» почало зводити головні гідротехнічні об’єкти. Тут вперше у світовій практиці застосовувалися бульдозери, якими насипалися дамби висотою до трьох метрів. У липні 1952 року на місці майбутньої насосної станції були вийняті перші кубометри скального грунту. 1957 року вода пішла в магістральний канал. Інгулецька система, одна з найпотужніших у Європі, зрошує 61 тис. га земель Херсонської та Миколаївської областей, крім того, обводнює 175 тис. га.

Над проблемами боротьби з посухою у південних районах України та розвитку зрошуваного землеробства на території громади з 1952 року працювала, комплексна експедиція, в якій взяли участь 16 науково-дослідних інститутів Академії наук УРСР. Рекомендації, розроблені цією експедицією, дозволили збільшити виробництво зерна на зрошуваних площах більше ніж у два рази. Тоді ж у с. Наддніпрянське Херсонської області (20 км від Горохівського) було створено Український науково-дослідний інститут зрошуваного землеробства, який і досі є провідною установою, що вивчає умови ведення сільського господарства в зонах ризикованого та зрошуваного землеробства, селекціонує та районує сільськогосподарські рослини, удосконалює агротехнології тощо.

Дослідні ділянки, на яких проводилися ці дослідження, були й на території Горохівської ОТГ.

 

 

1.2.Географічне положеннята природні особливості Горохівської об’єднаної територіальної громади

Територія громади згідно з адміністративно-територіальним устроєм України входить до складу Снігурівського району Миколаївської області.

Відстань від адміністративного центру громади до районного центру –25 км.

Відстань від адміністративного центру громади до обласного центру –88 км.

Громада розташована в південно-східній частині Миколаївської області, її територія є нерозривною, межі визначаються по зовнішніх межах юрисдикції рад територіальних громад що об’єдналися:Горохівське, Суворе та Баратівка. Площа ОТГ становить 218,78 км².

Громада межує:

1. на заході – Снігурівська ОТГ та необ’єднані громади Снігурівського району Миколаївської області;
2. на сході – Снігурівська ОТГ та області необ’єднані громади Херсонської області;
3. на півночі – Снігурівська ОТГ;
4. на півдні–необ’єднані громади Снігурівського району (по перспективному плану відійдть до Горохівської ОТГ), Музиківська ОТГ та необ’єднані громади Херсонської області.

 

Рис. 1. Територіальне розміщення Горохівської ОТГ

 

Згідно схеми фізико–географічного розташування громада розташовується в степовій зоні південних околиць Придніпровського плато у південно-східній частині Миколаївської області. Грунтовий покрив представлений переважно чорноземами звичайними середньо-гумусними, багатими на поживні речовини та потенційно родючими.

Рельєф спокійний, рівнинний. Проте в частині громади, яка межує з річкою Інгулець, вона має густу мережу ярів та балок.

Природа Горохівської ОТГ характерна степовій зоні, що межує із лісостеповою зоною. Більш ніж 60 видiвмiсцевої флори ендемiчнi для Причорномор'я, 30 видів рослин занесені до Червоної книги України. Фауна нараховує більше ніж 1900 видів. З них 110 занесені до Червоної книги України, а 26 – до Європейського червоного списку. Герпетофауна представлена 10 видами земноводних і 9 видами плазунів, орнітофауна налічує близько 200 видів птахів. З них на території гніздиться близько 100 видів, а решта зустрічається під час міграцій, перельотів та на зимівлі.

Клімат – помірно-континентальний. Середня температура в липні від +22°С до +24°С, в січні – від ?2°С до ?3°С(рис. 2-3, знаком тут і далі позначено розташування Горохівської ОТГ).

Рис. 2. Середня місячна температура липня

 

Рис. 3. Середня місячна температура січня

 

 

Середньорічна температура повітря дорівнює +9,6^оС (рис. 4).

Рис. 4. Річний графік зміни температури в Горохівці

 

Протягом місяця, особливо взимку, температура повітря може змінюватися від +10°С до -32°С; у липні – від +12°С до +37°С. Безморозний період триває 210 днів. Територія Горохівської громади належить до посушливої дуже теплої агрокліматичної зони.

Максимум опадів влітку, випадають переважно у вигляді злив. Середньорічна кількість опадів 350 – 405 мм (рис. 5). Найменша кількість опадів випадає в березні та жовтні. В середньому вона в ці місяці становить 26?27мм опадів. В червні-липні кількість опадів досягає свого піку, в середньому 52?54 мм опадів (рис. 6).

Рис. 5. Середньорічна кількість опадів (за даними сайту https://world-weather.ru/archive/ukraine)

 

Рис. 6. Середньорічна кількість опадів (за місяцями) (за даними сайту https://ru.climate-data.org/)

Середня кількість днів із сніговим покривом – 81. Літо характеризується значною кількістю ясних сонячних днів і рідкісними, але сильними дощами, що супроводжуються грозами (рис. 7).

Рис. 7. Характеристика ймовірності опадів та атомсферного тиску (за даними сайту https://world-weather.ru/archive/ukraine)

 

Вітри переважно північного напрямку. Наступними йдуть вітрисхідного, північно-східного та західного напрямків. Влітку часто дують вітри з південного напрямку (переважна більшість часу) (рис. 8). Середньорічна швидкість вітру 3,9 м/с. Вітри та низька кількість опадів спричинюють часті засухи.

 

Рис. 8. Роза вітрів (за даними сайту https://world-weather.ru/archive/ukraine)

 

 

Зведена інформація про кліматичні умови представлена на рис. 9.

 

 

Рис. 9. Зведена інформація про кліматичні умови (за даними сайту https://ru.climate-data.org)

 

Серед зональних типів ґрунтів в громаді переважають чорноземи південні та піщані (рис. 10).

         Рис. 10. Грунтигромади

 

Природні та кліматичні умови сприятливі для інтенсивного високоефективного розвитку сільського господарства. Територія розташована в посушливій зоні, відчувається дефіцит місцевих водних ресурсів. Інтенсивна багаторічна господарська діяльність, ерозійні процеси призвели до замулювання річки Інгулець, внаслідок чого водовіддача їх за останні роки знизилась.

На території громади відсутні поклади мінеральних та немінеральних корисних копалин, а також розвідані промислові запаси підземних вод. Також відсутні об’єкти технолгенної та екологічної небезпеки.

Тривалість сонячного сяйва становить 2400-2600 годин на рік. Найбільш сонячними є травень-серпень, коли тривалість сонячного сяйва становить 70-75 % від можливої, а найменш сонячними є листопад-лютий — 17-32 %.

Також важливою характеристикою тривалості сонячного сяйва є її добовий хід. Наприклад, улітку сонячне сяйво з'являється вже з 4-5 години і триває до 19-20, а взимку — з 7-8 до 16-17 години.

Важливою ознакою кліматичних ресурсів є також кількість днів без сонця. У Горохівській громаді кількість днів без сонця складає 55-60. Коливання кількості днів без сонця зумовлюється певними закономірностями синоптичних процесів.

Територія громади знаходиться в зоні вище помірної інсоляції–1555 КВт/год електроенергії на рік на 1 м², що дозволяє активно використовувати її для будівництва сонячних електростанцій з метою виробництва електроенергі не тільки в промислових, але й в побутових об’ємах (рис. 11).

 

Рис. 11. Рівень інсоляції на території громади (сайт https://globalsolaratlas.info/)

 

1.3. Коротка характеристика громади та її конкурентів

 

Горохівська громада – невелика громада в масштабах Миколаївської області ні по площі, ні по чисельності населення: 0,89% і 0,21% відповідно, проте вона займає 1/6 площі Снігурівського району та одна сьома частини населення Снігурівського району (табл. 1, рис. 12).

 

Таблиця 1

Порівняльна таблиця площ та кількості населення

 

Регіони	Площа, км2	Площа у % до загальної площі/району/області	Населення	Населення у % до загального населення/району/області	Густота населення
Громада	218,78	100	5637	100	25,77
Район	1395	15,7	40304	14,0	30
Область	24598	0,89	1141324	0,49	45,56

 

Рис. 12. Територіальне розміщення Горохівської ОТГ відносно інших громад (сайт https://atu.gki.com.ua/ua).

 

Мінімальна відстань населених пунктів до адміністративного центру складає 3 км, максимальна – 27 км (табл.2).

 

Таблиця 2

 

Відстань від адміністративного центру до населених пунктів громади

№	Назва населеного пункту	Відстань до адміністративного центру громади, км
1	Горохівське	0
2	Новий Шлях	5
3	Великопілля	7
4	Виноградне	3
5	Баратівка	6
6	Романово-Булгакове	10
7	Промінь	14
8	Новософіївка	18
9	Гречанівка	7
10	Петропавлівське	9
11	Суворе	18
12	Гуляй-Городок	27
13	Галаганівка	4
14	Садове	4
15	Світла Дача	22

 

Таблиця 3

Порівняння Горохівської громади з громадами конкурентами

 

Показники	Горохівська	Снігурівська	Музиківська	Широківська
Територія, км2	219	630	127	217
Населення	5637	23697	3743	3521
Якась одна сильна сторона, що надає перевагу у розвитку	Наявність розвинутої меліоративної системи для ведення сільського господарства, мальовнича долина річки Інгулець	Районний центр з відповідною інфраструктурою	Близькість до обласного центру, добре транспортне сполучення, великий досвід у залученні позабюджетних коштів	Велика кількість земель сільгосп призначення (ріллі)

 

1.4.Демографічна характеристика Горохівської громади

До об’єднаної громади з центром в с. Горохівське входять 15 сіл (два старостинських округи і центр громади) із загальною кількістю населення 5637 осіб, а саме (табл. 4 і рис. 13):

Таблиця 4

Розподіл кількості населення по населеним пунктам громади

Населені пункти	2015	2016	2017	2018	2019	на 01.03.2020
с. Горохівське	836	827	841	836	849	864
с. Новий Шлях	315	319	323	317	321	328
с. Виноградне	189	182	174	161	169	172
с. Великопілля	149	142	146	149	148	154
с-ще Садове	823	832	845	853	840	846
с. Суворе	613	601	593	629	629	587
с-ще Світла Дача	263	268	273	246	271	262
с. Гуляйгородок	80	94	99	97	97	112
с. Баратівка	953	952	907	920	929	926
с. Романово-Булгакове	382	382	348	295	292	298
с. Новософіївка	524	523	492	487	479	481
с. Промінь	451	451	497	509	512	516
с. Гречанівка	20	20	9	8	6	6
с. Петропавлівське	27	27	12	16	24	23
с-ще Галаганівка	41	41	47	69	70	68
Всього	5666	5661	5606	5592	5636	5643

 

Рис. 13. Розподіл мешканців у громаді

 

Таблиця 5

Природний та міграційний рух населення, осіб

Показники	2015	2016	2017	2018	2019	01.03.2020
Народжені	56	38	30	27	30	12
Померлі	70	45	51	37	40	24
Природний приріст	-14	-7	-21	-10	-10	-12
Прибулі	99	124	135	152	155	36
Вибулі	82	89	64	85	82	57
Сальдо міграції	+17	+35	+71	+67	+73	-21
Загальне збільшення (зменшення)	+3	+28	+50	+57	+63	-33

 

В останній час спостерігається позитивне сальдо приросту населення, в основному за рахунок природного зростання народжуваності (табл. 5).

 

Як видно з таблиці 6, громада має потенціал до зростання населення та розвитку, адже в ній живе близько 850 дітей дошкільного та шкільного віку, що складає 15% населення, а частка працездатного населення становить 52% (2935 осіб) (рис. 14).

Таблиця 6.

Розподіл населення за віком, осіб

Показники	2015	2016	2017	2018	2019	01.03.2020
Населення у віці:
молодшому за працездатний	231	231	295	234	201	448
працездатному	3162	3201	2859	3122	3194	2935
старшому за працездатний	1268	1238	1248	1301	1358	1403
Діти шкільного віку	707	686	658	662	646	629
Діти дошкільного віку	300	311	255	268	237	228

 

Рис. 14. Розподіл населення за віком

 

Щодо рівня освіти у громаді, то майже 35% населення мають вищу освіту (повну чи базову), що може слугувати поштовхом для розвитку (табл. 7).

 

Таблиця 7.

Рівні освіти серед населення у віці понад 18 років

Показники	Кількість, осіб	% до загальної кількості населення
Професійно-технічна	1494	45,5%
Базова вища	1249	38,1%
Повна вища	537	16,4%
Всього:	3280

 

Горохівська об’єднана територіальна громада володіє трудовим потенціалом з достатньо високим рівнем освіти та професійно-кваліфікаційного складу. Попри особливості структури, трудовий потенціал здатний забезпечити реформування господарства громади. На сьогодні дуже актуальною є необхідність постійного підвищення якості робочої сили. Високий освітній рівень та загальна культура, глибока професійна підготовка, творче ставлення до праці стає обов'язковою умовою високопродуктивної праці.

 

1.5. Система місцевого самоврядування Горохівської громади

Організація та функціонування системи місцевого самоврядування Ради здійснюється відповідно до положень Конституції та законів України, а також Статуту.

Система місцевого самоврядування громади включає:

• внутрішні громади, які утворюють жителі населених пунктів громади;
• Раду – представницький орган місцевого самоврядування, що представляє громаду та здійснює від її імені та в її інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією та законами України;
• сільського голову, який є головною посадовою особою Ради;
• виконавчі органи Ради (виконавчий комітет, управління, відділи, служби тощо);
• старост;
• органи самоорганізації населення та неурядові громадські організації.

 

До Горохівської сільської ради обрано 22 депутати:

• самовисуванці- 7 депутатів;
• «Аграрна партія»- 10 депутатів;
• політична партія Всеукраїнське об’єднання «Батьківщина»- 4 депутати;
• ПП «Наш край»- 1 депутат.

Виконавчий комітет працює у складі сільського голови та членів виконавчих органів ради у кількості 18 чоловік, які здійснюють свої повноваження у різних сферах діяльності.

Затверджена структура виконавчого комітету:

1. Сільський голова – 1
2. Секретар ради – 1
3. Перший заступник сільського голови – 1
4. Старости – 2
5. Спеціаліст – землевпорядник – 1
6. Інспектор із земельних питань – 2
7. Інспектор ВОС- 3
8. Інспектор по роботі з молоддю – 1
9. Інспектор по роботі з населенням - 2
10. Діловод - 1
11. Інспектор із закупівель – 1
12. Методист – 2

Виконавчі органи та структурні підрозділи укомплектовані кадрами на 70 відсотків.

Громада має статут, що був ухвалений на 7 сесії сільської ради 7 скликання рішенням № 7 від 16 грудня 2019 року.

Розмежування повноважень між складовими системи місцевого самоврядування Ради здійснюється згідно із законодавством України, Статутом та рішеннями, прийнятими на сесії Ради.

Система місцевого самоврядування Ради організовується та функціонує на принципах, передбачених Конституцією України[9] та Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні»[10].

У своїй діяльності складові системи місцевого самоврядування Ради додатково дотримуються таких принципів:

• ефективності - рішення, що готуються чи ухвалюються ними мають бути максимально ефективними серед можливих альтернативних рішень;
• сталості - використання ресурсів Ради не може шкодити наступним поколінням;
• екологічності - при прийнятті рішення має забезпечуватися його мінімальний негативний вплив на навколишнє природне середовище;
• системності - кожне рішення розглядається у взаємозв’язку з іншими рішеннями в просторі та часі;
• відкритості - рішення готуються та розглядаються відкрито, не може бути жодного рішення, закритого для громадськості;
• громадської участі - підготовка проектів та прийняття рішень, особливо тих, що стосуються планування та використання ресурсів громади мають відбуватись за умов широкого громадського обговорення та врахування інтересів громади, рішення, що стосуються окремих населених пунктів громади – також і інтересів їхніх жителів.

 

Взаємовідносини Горохівської сільської ради, її органів та посадових осіб з органами державної влади, установами, підприємствами, організаціями та іншими територіальними громадами: взаємовідносини органів та посадових осіб Ради з органами виконавчої влади, діяльність яких поширюється на територію Ради, базуються на засадах співробітництва та взаємодопомоги з метою забезпечення здійснення завдань соціально-економічного та культурного розвитку громади, її населених пунктів та реалізації на території Ради завдань і повноважень виконавчої влади в інтересах громади.

Органи і посадові особи Ради здійснюють самоврядні повноваження незалежно від органів виконавчої влади. Органи виконавчої влади не можуть видавати обов’язкові для органів і посадових осіб Ради акти з питань, віднесених до самоврядних повноважень, або регламентувати їхню діяльність.

Органи і посадові особи Ради підзвітні відповідним органам виконавчої влади лише з питань здійснення ними наданих законом окремих повноважень органів виконавчої влади.За організацію зв’язків органів і посадових осіб Ради з органами виконавчої влади відповідає сільський голова.

Органи і посадові особи Ради сприяють місцевим органам судової влади, прокуратури та іншим правоохоронним органам в їхній діяльності, можуть надавати, в передбачених законодавством випадках, допомогу у здійсненні їхніх повноважень.

Сільський голова, або за його дорученням інша посадова особа, відповідає за організацію взаємодії територіальної громади з органами судової влади і прокуратури.

Взаємовідносини органів і посадових осіб Ради з підприємствами, установами і організаціями, що перебувають на її території, базуються на суворому дотриманні визначених законодавством прав суб’єктів господарської діяльності і визначаються формою власності підприємств, установ і організацій, джерелами фінансування і характером їхньої діяльності.

По відношенню до підприємств, установ і організацій, що перебувають у комунальній власності Ради, відповідні органи і посадові особи Ради мають повноваження по повному управлінню такими підприємствами, установами та організаціями в межах відповідних посадових чи колегіальних повноважень.

З підприємствами, установами і організаціями, які не перебувають у комунальній власності Ради, органи і посадові особи Ради будують свої відносини на договірній та податковій основі.

Взаємовідносини Ради, її органів і посадових осіб з іншими територіальними громадами, їхніми органами і посадовими особами базуються на принципах добросусідства, солідарності та взаємної вигоди.

Рада та її органи місцевого самоврядування і їхні посадові особи можуть брати участь у міжмуніципальному та міжнародному співробітництві на основі відповідної нормативно-правової бази, наприклад, Закону України «Про співробітництво територіальних громад»[11].

1.6. Залучення громадян до вирішення важливих питань у житті громади та комунікація (інформаційна політика)

Головним каналом комунікації громади з мешканцями є Інтернет-сторінка: https://gorohivska-gromada.gov.ua/(рис.14)

Рис. 14. Офіційна інтернет-сторінка громади.

 

На Інтернет-сторінці є, зокрема, такі розділи меню:

• Головна – розміщується головна інформація та поточні новини;
• Новини – вся інформація, що пов’язана з діяльність сільської ради та її виконавчого комітету;
• Картка громади – інформація про громаду;
• Контакти – контактна інформація та форма звернення з електронним листом до керівництва громади;
• Фотогалерея – фото про основні події у громаді;
• Оголошення – оголоення про наступні події та діяльність Ради.

Зліва розміщується панель, на якій згруповані посилання про основну діяльність ради та її виконавчих органів.

Окрім того, інформація розміщується на дошках оголошень – в адміністрації громади, старостатах. Друкованих органів у громаді немає. Інші форми комунікації з мешканцями подані нижче.

Консультації з громадськістю проводяться з метою залучення громадян до участі в управлінні державними справами, надання можливості для їх вільного доступу до інформації про діяльність сілської ради, а також забезпечення гласності, відкритості та прозорості її діяльності.

Проведення таких консультацій має сприяти налагодженню системного діалогу з жителями, підвищенню якості підготовки рішень з важливих питань державного і суспільного життя з урахуванням громадської думки, створенню умов для участі громадян у розробленні проектів таких рішень. Такі заходи проводяться з питань, що стосуються суспільно-економічного розвитку держави, реалізації та захисту прав і свобод громадян, задоволення їх політичних, економічних, соціальних, культурних та інших інтересів, а результати враховуються під час прийняття остаточного рішення або в подальшій роботі.

При прийнятті рішення про створення та впровадження проекту для покращення послуг обовязково враховуються думки громадян, обираються найбільш актуальні, «наболілі» питання. Мешканці громади мають можливість вплинути на вибір проекту як безпосередньо звернувшись до керівництва (усні та письмові звернення, скарги, пропозиції тощо), так і через народного обранця – депутата, який вивчає проблеми своєї дільниці та виносить їх до розгляду на сесії селищної ради.

Вагомою гарантією вираження думки громадян є конституційно закріплений інститут звернень громадян до органів місцевого самоврядування та їх посадових і службових осіб (ст. 40 Конституції України). Ретельний облік і аналіз пропозицій, що надходять від різних громадян, дає уявлення, нехай не завжди повне і точне, про характер і спрямованість суспільної думки. Гарантією дієвості громадської думки, що виражена у пропозиціях і зауваженнях громадян, стає конституційне положення про обов’язок зазначених суб’єктів у встановлений законом строк розглянути звернення громадян і дати на них обґрунтовані відповіді.

Ключова якість влади, яка поверне довіру населення - це відкритість. Люди повинні розуміти, що чиновники працюють чесно та для громади.

При вирішенні звернення щодо задоволення законного інтересу залишається простір для розсуду посадової особи в процесі прийняття рішення, враховуються фактичні можливості, доцільність, сімейний і матеріальний стан громадянина, який звернувся та деякі інші чинники.

Основні форми громадської участі, які використовує сільська рада: інформування громадськості, „гарячий телефон”, прийом громадян, громадські слухання, громадське представництво в радах для прийняття рішень тощо. Інформація про проекти, ініціативи, можливості та рішення виставляється на сайт та вивішується для ознайомлення на інформаційних стендах, постійно оновлюється. Періодично, за необхідністю, організовуються громадські зібрання, збори, де обговорюються деталі проектів, а кожен громадянин має можливість поставити запитання керівництву та отримати конструктивну відповідь.

Слід відзначити, що громадська участь допомагає виявленню проблем, потреб і цінностей, сприяє виробленню нових ідей, пошуку нових рішень щодо розв’язання окремих проблем, оцінці альтернатив управлінських рішень, забезпечує контроль за діями влади, тим самим запобігаючи проявам корупції.

Водночас громадська участь може мати й відповідні недоліки. Недосконало організована, вона може призвести до появи нових численних ідей, альтернатив, які, у свою чергу, зумовлюють розпорошення діяльності органів влади, їх перевантаження, отримання помилкової інформації в зв’язку з недостатньою експертною підготовкою учасників, збільшення тривалості процесу прийняття державного управлінського рішення, а відповідно підвищення його вартості. Крім того, в суспільстві діє ціла низка чинників, що утруднюють активну участь громадян у розв’язанні суспільних проблем, а саме: громадська апатія та скепсис, слабка мотивація у ставленні до суспільних проблем, брак знань та досвіду щодо здійснення громадської участі, певні суспільно-політичні стереотипи, відсутність демократичних традицій та навичок.

 

 

2. СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИЙ АНАЛІЗ

 

2.1.Аналіз стану розвиткуосвіти, медицини та культури

Система освіти Горохівської ОТГ розвивається в рамках реалізації Законів України «Про освіту», «Про дошкільну освіту», Програми реалізації державної національної програми «Освіта».

На території Горохівської ОТГ діє 6 навчальних заклади І – ІІІ рівня акредитації та 6 дошкільних навчальних закладів. Зазначена мережа повністю задовольняє потреби населення. В школах працюють досвідчені та кваліфіковані вчителі (всього 93 особи, є потреба у вчителях англійської мови- 3 чоловіки; біологія-хімія- 1 чоловік; математика-інформатика- 1чоловік; трудове навчання- 1 чоловік; психолог- 1 чоловік). В школах навчаються 644 учні (завантаженість 44,5%), до дошкільних навчальних закладів ходить 170 дітей (завантаженість 65%). Загальна інформація про освітню інфраструктуру подано в табл. 8 і 9.

 

Таблиця 8

Перелік та опис закладів дошкільної освіти ОТГ

 

№ з/п	Назва та місце розміщення	Рік побудови чи капремонту	Проектна потужність	Напов-неність	Основна проблема
1	ЗДО (ясла-садок), с. Горохівське	1960	50	46	капітальний ремонт згідно норм ДБН та санітарних вимог
2	ЗДО «Малятко»,с. Суворе	1959	100	32	облаштування кухні та складських приміщень у відповідності до санітарних норм
3	ЗДО (ясла-садок), с. Садове	1989	50	30	облаштування кухні та складських приміщень у відповідності до санітарних норм
4	ЗДО (ясла-садок), с. Баратівка	1969	45	30	облаштування кухні та складських приміщень у відповідності до санітарних норм
	ЗДО(ясла-садок),с. Новософіївка	1989	20	11	капітальний ремонт згідно норм ДБН
	Навчально-виховний комплекс «Загальноосвітній навчальний заклад І-ІІ ступенів- дошкільний навчальний заклад»	1985	50	23	заміна технологічного обладнання харчоблоку, облаштування кухні та складських приміщень у відповідності до санітарних норм

 

Основними перспективними напрямками розвитку дошкільної освіти є:

• поліпшення матеріального стану дошкільних закладів;
• підвищення якісного рівня утримання дітей
• створення умов для поліпшення соціального захисту працівників дошкільних установ.

Таблиця 9

Перелік та опис закладів середньої освіти ОТГ

№ з/п	Назва та місце розміщення	Рік побудови чи капремонту	Проектна потужність	Наповненість
1	Суворська ЗОШ І-ІІІ ступенів	1985	250	84
2	Горохівська ЗОШ І-ІІІ ступенів	1993	489	186
3	Садова ЗОШ І-ІІІ ступенів	1968	250	109
4	Баратівська ЗОШ І-ІІІ ступенів	1967	200	150
5	Новософіївська ЗОШ І-ІІ ступенів	1974	100	42
6	Навчально-виховний комплекс «Загальноосвітній навчальний заклад І-ІІ ступенів- дошкільний навчальний заклад»	1969	99	60

 

Основними потребами навчальних закладів об’єднаної громади є:

• проведення заходів по енергозбереженню та енергоефективності: утеплення приміщень,заміна вікон, встановлення котлів опалення з вищим ККД, перехід на альтернативні види палива;
• проведення зовнішнього та внутрішнього ремонту будівель;
• придбання меблів, необхідного обладнання для кабінетів,спортивного інвентарю, музичного обладнання;
• заміна технологічного обладнання в харчоблоках
• облаштування та ремонт внутрішкільних туалетів та каналізацій.

 

Мережа медичних закладів Горохівської ОТГ

 

На території Горохівської ОТГ розміщено фельдшерсько-акушерські пункти, що перебувають у підпорядкуванні  Снігурівського первинного районного центру медичної допомоги (табл. 10). Основна проблема – відсутність кваліфікованих кадрів.

Таблиця 10

Кількість і розміщення ФАП

	Назва та місце розміщення	Рік побудови чи капремонту
1	Горохівський ФАП	1990
2	Новошляхівський ФАП	1981
3	Садовий ФАП	1970
4	Виноградівський ФАП	1965
5	Великопільський ФАП	1964
6	с. Світла Дача ФАП	1958
7	Суворський ФАП	1960
8	Баратівський АЗПСМ	1987
9	Романово-Булгаківський ФАП	1968
10	Новософіївський ФАП	1961
11	Промінський ФАП	1990

 

Заклади культури Горохівської ОТГ

На території Горохівської ОТГ діють один сільський будинок культури в с. Горохівське та 9 сільських клубів у селах Новий Шлях, Садове, Виноградне, Великопілля, Новософіївка, Баратівка, Промінь, Романово-Булгаково, Суворе.

Головною метою у сфері культури є зростання духовно-інтелектуального потенціалу суспільства, збереження культурної спадщини та забезпечення доступу населення до культурних надбань.

Робота закладів культури спрямована на збереження і розвиток української національної культури, активізації діяльності закладів культури, шляхів збереження існуючої мережі і посилення їх ролі в розгортанні процесів національно-культурного відродження, поліпшення матеріально-технічної бази. Проводяться свята, фестивалі, конкурси, інші культурно-мистецькі заходи, пов'язані з відзначенням календарних та пам'ятних дат в Україні.

На даний час заклади культури частково справляються зі своїми завданнями. Необхідно провести ремонти приміщеньта забезпечити професійним музичним обладнанням заклади культури. Плата за користування культурними послугами для мешканців громади відсутня.

Основна проблема закладів культури – відсутність фахових працівників «культури та мистецтва».

2.2.Земельні ресурси

 

Грунтовий покрив території Горохівської громади переважно рівнинний з незначними перепадами в басейни річки Інгулець.

 

Земельні ресурси

 

Загальна площа громади – 218,779 км2.

В тому числі:

- землі сільськогосподарського призначення – 6113,5996 га;

Структура земельного фонду сільськогосподарських угідь:

- одноосібники- 2060,44 га;

- фермерські господарства – всього 715 га, з них:

- приватна власність- 228,115 га;

- постійне користування- 225,46 га;

- державна власність- 261,7955 га.

- невитребувані паї-166,4881 га;

- ФОП- 0,47069 га;

- оренда земель державної власності- 420,0583 га;

- пасовища, сіножаті, перелоги- 1643,218 га;

 

Майже всі землі на території сільської ради, задіяні у вирощування сільськогосподарської продукції, зрошувані.

 

 

Рис.15. Використання земель у відносних величинах

 

Решта площ використовується під пасовища, сіножаті, перелоги. На території громади практично відсутні вільні земельні ділянки, призначені для ведення господарської діяльності (крім с/г призначення)

 

2.3. Водні ресурси, лісові та природні ресурси

Землі водного фонду громади складають 779,23 га. Через громаду протікають річки (найбільша – Інгулець), є декілька ставків та каналів зрошувальних систем.

На незарегульованих ділянках річкової системи відбуваютьсязміни, які орієнтовані на зниження чисельності певних угруповань рибвнаслідок погіршення умов відтворення через кардинальні зміни абіотичнихфакторів середовища, головним чином природного гідрологічного режиму річкової системи. Така об‘єктивна реальність суттєво впливаєна параметри водного середовища.

Результати досліджень попередніх років[12] свідчать про те, що розвитокфітопланктону у річках громади характеризується порівняно високимипоказниками біомаси та чисельності, а його видовий склад складається з 5-7систематичних груп водоростей.

На рис. 16 представлена карта, з якої видно що водних ресурсів громада має небагато, проте ці ресурси мають відносно високу якість з точки зору забруднення, в тому числі й бактеріологічного.

Рис.16. Забрудненість води у водоймах Горохівської ОТГ (сайт http://www.worldwaterquality.org/)

 

Прилеглі плавні зайняті відповідною рослинністю (комиш, очерет) та використовуються як пасовиська та сіножаття. Плавні періодично підлягають підтопленню.

Гідрогеологічне середовище знаходиться під багатофакторним впливом агропромислової діяльності. Основними видами техногенних навантажень є застосування мінеральних та органічних добрив, хімічних засобів захисту рослин, складування рідких і твердих відходів, скидання стічних вод тощо.

Підземні води головним чином використовуються для задоволення господарсько-побутових та питних потреб. У більшість населених пунктів для питних потреб користуються виключно підземними водами з артезіанських свердловин.

Внаслідок погіршення якості підземних вод значно зменшилась кількість прогнозних ресурсів прісних вод по всіх водоносних горизонтах (комплексах), збільшилась кількість слабосолонуватих і солонуватих вод.

 

Лісові ресурси

Лісові масиви території Горохівської сільської ради представлені полезахисними смугами та хвойним лісовим масивом в с. Гречанівка. Загальний обсяг лісових насаджень та посадок складає 541,70 га.

Переважними породами дерев у населених пунктах є акація біла, клен ясенелистий, шовковиця, тополя біла, клен гостролистий, горіх волоський, ясен зелений та звичайний, платан західний, дуб черешчатий, каштан кінський, липа дрібнолиста.

Основним посадковим матеріалом на квітниках є стійкі до кліматичнихумов культури - чорнобривці, цинерарія морська, сальвія, хлорофітум,бегонія. При створенні килимових квітників використовуються низькоросліоднолітні рослини: ірезіне, хлорофітуми, аспарагуси, седуми, та інші.

Основними заходами щодо збереження рослинного світу на території громади єпропаганда важливості охорони рослинного світу та проведення санітарно-оздоровчих заходів для зелених насаджень з відтворенням рослинного світу.

 

Природні ресурси

На території громади корисні копалини представлені, головним чином, нерудними та неметалевими родовищами – піском, жорствою, глиною, бутовим камінням. Дані про площі земельних ділянок, на яких видобуваються корисні копалини, відсутні.

 

2.4. Транспортна інфраструктура

На території об’єднаної громади існує дорожня мережа,яка включає в себе дороги місцевого та районного значення (довжина доріг –61 км). Дорожня мережа складається з доріг з твердим, гравійним та грунтовим покриттям. Стан доріг місцевого значення, особливо з твердим покриттям, в поганому стані і потребує капітального ремонту. Гравійні дороги в задовільному стані, але потребують поточного ремонту. Грунтові дороги потребують грейдерування. Автобусне транспортне сполучення з районним та обласним центром, а також між населеними пунктами громади відсутнє.

Через населені пункти громади проходить транзитний автобусний маршрут «Снігурівка – Херсон».

Центр громади знаходиться за 10 км від найближчої залізничної станції Галаганівка Одеської залізниці. Через громаду проходить дорога регіонального значення Т1505.

Автомобілем до районного центра можна доїхати за 40 хв, до обласного центру Миколаїв – 1 год 46 хв, до обласного центру Херсон – 1 год 20хв (рис. 17).

 

 

Рис. 17. Час доїзду від громади до основних центрів тяжіння

 

Прискореними темпами розвивається мережа мобільного зв’язку. Функціонують 3 мобільних оператори: Київстар, «Vodafone», «Lifecell», покриття мобільним зв’язком населених пунктів громади складає 55%. Проблемними місцями є деякі ділянки на дальніх селах та на пересіченій місцевості.  Близько 20% населення громади має доступ до мережі Інтернет. Села Великопілля, Суворе,Гуляйгородок, Гречанівка, Петропавлівське та селища Світла Дача, Галаганівка не мають інтернет покриття.2.5. Житлово-комунальна інфраструктура

Житлово-комунальна галузь об’єднаної громади представлена комунальним підприємством « Горохівське».

Житловий фонд складається з приватного сектору (кількість дворів – 2455). До централізованого газопостачання підключено 2населених пункти – с. Суворе та с. Світла Дача (протяжність мереж 12,7 км, кількість абонентів – 170).

Є централізоване водопостачання у всіх населених пунктах (кількість абонентів –1570, довжина мереж – 101,3км). Централізована каналізація відсутня. Централізоване водопостачання потребує заміни водопроводу та оновлення артезіанських свердловин (табл. 11).

Електрифіковані всі населені пункти. Населені пункти громади забезпечені вуличним освітленням: 3 населені пункти (Виноградне, Світла Дача та Суворе) забезпечені вуличним освітленням на 100%, інші – частково (кількість точок обліку – 7 шт, кількість фонарів- 84, довжина мереж – 33 км).

 

Таблиця 11

Показники житлово-комунального господарство

 

Показники	2019
Заселені будинки разом	2455
у тому числі:- індивідуальні будинки	2455
% помешкань, підключених до комунальної системи каналізації	відсутні
% помешкань, підключених до центрального опалення	відсутні

 

Система поводження з ТПВ

Система поводження з ТПВ – відсутня.

На території громади відсутні місця видалення відходів та підприємства зі шкідливими викидами промислового характеру. Проте є велика кількість стихійних сміттєзвалищ та захаращені сміттями узбіччя доріг і лісосмуг.

 

Площа під ТПВ 4 га.(поверхневе). Можуть захоронюватися відходи діяльності установ громадського харчування, технічного обслуговування та ремонту устаткування, приладів та інших виробів, відходи комунальні та аналогічні  неспецифічні промислові, 77 група, ІV клас.  2.6. Містобудівна документація

Інвентаризація земель не проведена у зв’язку з відсутністю генеральних планів. Нормативно-грошова оцінка земель населених пунктів останній раз проводилась 2012 року.

Розробку та оновлення містобудівної документації слід зробити якнайшвидше, оскільки у разі відсутності актуалізованої містобудівної документації, розробленої на оновленій топографо-геодезичній основі, стає неможливим розроблення іншої містобудівної документації (плани зонування та детальні плани територій), яка безпосередньо визначає умови і режим використання територій та їх функціональне призначення, конкретизує умови, обмеження та особливості забудови.

2.7. Економічна діяльність на території громади

 

Спеціалізація економіки громади: більшість території зайнята в товарному виробництві сільськогосподарської продукції.Родючі чорноземи сприяють вирощуванню великих врожаїв зернових культур, овочів, соняшнику та інших сільськогосподарських культур.

 

Сільське господарство, тваринництво.

В ході реформування агропромислового комплексу в Снігурівському районі засновано 14 приватно-орендних підприємств. особливо успішно працюють серед них «Зоря», «Веселий Кут», «Нібулон», «Куйбишевський» ФГ «Органік Сістемс» холдингу « Агрофьюжн».

В районі зареєстровано 225 фермерських господарств, частина з яких розташована на території Горохівської громади, які вирощують сільськогосподарську продукцію, займаються переробкою соняшникового насіння на олію, випікають хлібобулочні вироби на продаж,вирощують ВРХ тощо.

За особливостями природних умов територія сільської ради розташована у зоні недостатнього зволоження, є територією ризикованого землеробства.

В структурі посівних площ пріоритет надається зерновим культурам, питома вага яких займає 67%-72% (рис. 18).

Як видно з карти, найбільшу кількість посівних площ займає кукурудза, пшениця, соняшник, соя та інші зернові культури. Є також площі, засіяні трав’яними культурами та іншими технічними сільськогосподарськими культурами.

 

Рис. 18. Карта посівних площ Горохівської ОТГ (за даними сайту oneSoil)

 

Овочева галузь на території сільської ради є одним із сегментів агропромислового комплексу, практично за останні 3 роки збільшення посівних площ не спостерігається, поскільки овочі культивуються в господарствах населення для організації харчування закладів соціальної сфери та власних потреб.

Основними проблемами сільського господарства на території громади є:

• недостатній рівень залучення інвестицій, кредитів комерційних банків та впровадження інноваційних технологій в агропромислове виробництво;
• відсутність зрошуваних земель;
• нераціональне сільськогосподарське землекористування (відсутність сівозмін), що призводить до зниження урожайності, втрат вирощеної продукції і погіршення її якості;
• відсутність паритетних економічних відносин між аграрним сектором та іншими галузями економіки.

Так, родючість ґрунту залишається поза увагою багатьох виробників, враховуючи застосування органічних та мінеральних добрив. Агрохімічне обстеження ґрунтів показує погіршення якісних показників їх родючості. Використання органічних та мінеральних добрив зменшує вміст гумусу у ґрунті. Спостерігається порушення структури посівних площ, порушення сівозмін і оптимальних систем полезахисних лісонасаджень.

Недотримання технологій і термінів проведення обробітку ґрунту, захисту рослин від бур‘янів, шкідників та хвороб, застосування хімічних меліорантів, негативно впливає на відтворення родючості ґрунтів, загострює проблеми гумусового, агрофізичного та меліоративного стану і веде до зниження родючості ґрунтів та ефективності ведення рослинництва.

В останній час також спостерігається великий інтерес до запровадження органічного землеробства, оскільки в світі зростає попит на якісні та безпечні продукти харчування. Україна, Миколаївська область та сільгоспвиробники Горохівської громади теж не стоїть осторонь цих процесів, спостерігається зацікавленість як малих, так і великих сільгосппідприємств виробництвом саме органічної продукції.

Для виробників перехід до органічного виробництва дає змогу скоротити витрати на хімічні засоби захисту, внесення мінеральних добрив, знизитизатрати пально-мастильних матеріалів при переході до безплужного обробітку,при цьому ціна на отриману біологічну продукцію є в 2-3 рази вищою від ціни на звичайну.

Підвищена ефективність використання землі та інших ресурсів уорганічних господарствах є важливим стимулом переведення діяльностісільськогосподарських виробників на органічні засади – якщо попит таможливість переробки екологічно чистої продукції є достатнім, а можливості їїреалізації – реальними та досяжними.

В свою чергу, несформованність цьогосегменту ринку в Україні, відсутність каналів реалізації та неготовністьспоживачів купувати продукцію, суттєво стримує розвиток органічногосільського господарства в області.

Цілі та пріоритети розвитку сільського господарства на території громади:

• сприяння залученню інвестицій та впровадженню інноваційних технологій в агропромислове виробництво;
• сприяння розвитку імпортозамінних галузей сільського господарства (садівництво, овочівництво);
• збереження та відтворення родючості ґрунтів;
• підтримка дрібних та середніх сільгоспвиробників;
• розвиток бджільництва.

 

 

Туристична галузь

 

Громада має умови для розвитку зеленоготуризму та туризму вихідного дня – в долині річки Інгулець. На сьогодні в громаді погано розвинена туристично-інформаційна та промоційна інфраструктура – немає вказівників, карт, туристично-інформаційних пунктів тощо.

 

2.8. Зайнятість населення та підприємницька активність громадян

 

Працездатне населення складає 57,7% від загальної кількості населення і зайняте в галузі сільського господарства, місцевого самоврядування, освіти, здоров’я. Крім того, значна кількість населення – приватні підприємці, фермери, зайняті в особистих господарствах, самозайняті.

Природно-історичні особливості території Горохівської сільської ради, зайнятість населення, переважно, у сільському господарстві та, певною мірою, транспортні зв’язки обумовили сільську систему розселення із розвинутою мережею населених пунктів. Проте у всіх населених пунктах селищної ради накопичена низка соціально-економічних проблем. Найгостріші серед них – безробіття та бідність, що зумовлюють трудову міграцію сільського населення; занепад соціальної сфери; поглиблення демографічної кризи, обезлюднення та вимирання сіл.

 

Таблиця 12

Зареєстровані суб’єкти господарської діяльності за видами діяльності

 

Галузі та види діяльності	2020
Сільське господарство, мисливство та лісове господарство
Рибне господарство
Промисловість, у т.ч.:
добувна промисловість
обробна промисловість
виробництво та розподілення електроенергії, газу та води	1
Будівництво
Оптова і роздрібна торгівля; торгівля транспортними засобами; послуги з ремонту	14
Готелі та ресторани
Транспорт і зв’язок
Фінансова діяльність
Операції з нерухомістю, здавання під найм та послуги юридичним особам
Освіта	12
Охорона здоров’я та соціальна допомога	11
Колективні, громадські та особисті послуги	1
Інші види економічної діяльності

 

 

Причинами виникнення безробіття є те, що у процесі реформування аграрного сектору було утворено нові агроформування, які, враховуючи стрімкий розвиток техніки та технологій, відмовилися від низки професій, внаслідок цього значна частина робочої сили залишилася незадіяною у виробництві, сезонний характер роботи та ін. Зростання рівня безробіття позначилося на рівні життя всіх категорій громадян, а особливо – економічно неактивного населення – пенсіонерів.

 

Таблиця 13

 

Показники роботи малого бізнесу

Показники	2020
Кількість малих підприємств на 10 000 населення	16
Середньорічна кількість найманих працівників, чол.	48
Питома вага зайнятих на малих підприємствах (% до населення в працездатному віці)	58
Питома вага середньорічної зайнятості на малих підприємствах в загальній кількості найманих працівників, %	32

 

Таблиця 14

Найбільші роботодавці

Підприємство, організація, установа	Вид діяльності (основний)	Чисельність працівників у 2020 р.
Горохівська сільська рада	місцеве самоврядування	28
Заклади середньої освіти	освіта	167
Заклади дошкільної освіти	дошкільна освіта	50
Фермерські господарства	виробництво с/г продукції	170
Торгівельна мережа (фіз. особи)	роздрібна торгівля	48

 

У громаді відсутні офіційно зареєстровані заклади побутового обслуговування

 

Станом на 01.08.2019 року на території сільської ради налічується 11 продовольчих та 3 непродовольчі магазини. Працює дві закусочні на 50 посадкових місць.

Динамікаобсягів обороту роздрібної торгівлі свідчить про його зростання.

В обсязі продажу продовольчих товарів найвища частка припадає на тютюнові вироби, алкогольні напої, кондитерські вироби, бакалійні вироби (крупи, консерви тощо) та інше.

Робота сільської ради спрямована на забезпечення стабільної цінової ситуації на ринку продовольчих товарів та попередження випадків безпідставного підвищення цін на основні види продовольчих товарів. З цією метою здійснюється моніторинг цінна споживчому ринку, проводиться роз’яснювальна робота серед суб’єктів підприємницької діяльностіщодо дотримання граничних розмірів торгівельних надбавок.

 

3. ГОЛОВНІ ЧИННИКИ СТРАТЕГІЧНОГО ВИБОРУ

3.1.Сценарії розвитку Горохівської громади

Сценарне моделювання є важливою методологічною базою визначення напрямків розвитку. Сценарій – деяка послідовність подій, які можуть відбутися в майбутньому із значною долею ймовірності за певних умов. Такі умови, або фактори, можуть бути як зовнішні, так і внутрішні.Іншими словами, в основі кожного сценарію повинні бути покладені базові сценарні припущення, за яких можуть виникати ті чи інші фактори впливу.

Зважаючи на те, що для новоствореної ОТГ дуже мало даних для відстеження попередньої динаміки соціально-економічних процесів, повноцінне формулювання сценаріїв у 2020 році неможливе (стане можливим під час наступних періодів планування – через 3-5 років). Таким чином, наведені нижче елементи сценарного моделювання відображають, передусім вплив на громаду зовнішніх факторів.

Основними сценаріями розвитку є: інерційний (песимістичний) та модернізаційний (реалістичний).

3.1.1. Інерційний сценарій розвитку

Інерційний (песимістичний), сценарій розвитку громади формується за комплексу припущень, що тривкий у часі (горизонті планування) баланс зовнішніх і внутрішніх факторів впливу на стан громади як соціально-економічної системи залишається незмінним, тобто послідовність станів системи змінюється за інерцією: громада рухається по інерції, суспільно-економічний стан країни не сприяє розвитку.

 

Базові припущення інерційного сценарію - національний рівень:

1. Військовий конфлікт на Сході України заморожується;
2. Зростають видатки Державного бюджету на утримання армії та ВПК;
3. Рівень корупції в країні зменшується незначно – замість реальних реформ спостерігаємо їх імітацію;
4. ВВП країни продовжує падіння;
5. Гривня підтримується виключно міжнародними кредитами та, відповідно, інтервенціями НБУ на валютному ринку;
6. Інвестиційна привабливість України залишається низькою, рівень залучення інвестицій не зростає;
7. Податковий тиск на підприємців залишається високий, в тіні продовжує залишатися більше 50% малого і середнього бізнесу;
8. В умовах суттєвої корекції тарифів підвищується вірогідність збільшення рівня неплатежів населення, що призводить до поглиблення кризи в ЖКГ.

 

Базові припущення інерційного сценарію – місцевий рівень:

1. Ідентичність громади на стадії формування, впізнаваність в регіоні та Україні поки що незначна;
2. Структура економіки громади виразно диференційована на економіку центра об’єднання і економіку решти територій;
3. Інвестиційний та підприємницький клімат у громаді залишаються на тому ж рівні;
4. Рівень купівельної спроможності населення постійно знижується;
5. Рівень реальної бюджетної забезпеченості громади дещо покращується внаслідок створення ОТГ;
6. З'являються кошти на модернізацію об’єктів інфраструктури.

 

Результат інерційного сценарію:

• Демографічна ситуація на найближчі роки залишається без змін, або погіршується, при цьому вікова структура населення змінюється в бік скорочення працездатного населення та його «старіння», що, відповідно, призводить до зростання навантаження на працездатне населення.
• Внаслідок скорочення робочих місць в реальному секторі більшість населення живе за рахунок торгівлі, послуг, бюджетних, пенсійних та соціальних виплат.
• Сільські території продовжують занепадати через відсутність місць праці та реальних джерел доходів сільського населення.
• Несприятливий підприємницький клімат та низька інвестиційна привабливість громади не сприяють зниженню рівня тінізації економіки. Реальний сектор економіки повільно скорочується.
• Внаслідок зростання доходів бюджету після об'єднання дещо покращуються стан інфраструктури (окремих об’єктів інженерно-комунальної інфраструктури громади), однак розпорошення коштів по населених пунктах території не дозволяє створити кумулятивного ефекту: модернізація інфраструктури розтягується на довгі роки.

 

3.1.2. Модернізаційний сценарій розвитку

Модернізаційний (реалістичний) сценарій розвитку будується на припущеннях, за яких формуються найсприятливіші зовнішні (глобальні та національні) та внутрішні (ті, які громада здатна створити самостійно) фактори впливу: громада активно використовує можливості в умовах швидкого суспільно-економічного розвитку країни.

 

Базові припущення модернізаційного сценарію – національний та регіональний рівень:

1. Внаслідок домовленостей військове протистояння на Сході України припиняється;
2. Видатки на оборону країни та підтримки ЗСУ стабілізуються (зменшуються), а вивільнені кошти спрямовуються на розвиток;
3. Рішуче впроваджуються системні реформи: судова, податкова, децентралізація та ін.;
4. ВВП країни починає зростання у 2020-2022рр.;
5. Гривня рухається в прогнозованому валютному коридорі;
6. Інвестиційна привабливість країни покращується;
7. Податкова реформа виводить бізнес із «тіні», відбувається легалізація робочої сили, зменшується виплата заробітних плат «в конвертах»;
8. Соціальна політика держави мінімізує ризики росту неплатежів внаслідок зростання тарифів на комунальні послуги (застосування механізмів субсидіювання соціально незахищених прошарків населення);
9. Державні органи виконавчої влади на рівні держави та області активно впроваджують відповідні Стратегії розвитку.

 

Базові припущення модернізаційного сценарію – місцевий рівень:

1. Громада формує власну ідентичність та «якірні точки» розвитку території;
2. Сформовано базові планувальні документи громади: розроблена стратегія, генеральний план, схеми зонування земель громади, схема планування громади, інвестиційний паспорт громади тощо;
3. У громаді покращується підприємницький та інвестиційний клімат – громада стає привабливою для інвесторів – створюються привабливі інвестиційні пропозиції;
4. Громада є активним учасником впровадження Стратегії розвитку області та, відповідно, реципієнтом Державного фонду регіонального розвитку;
5. Громада ефективно використовує державну субвенцію на розвиток інфраструктури;
6. Громада активно залучає позабюджетні кошти з грантових та інвестиційних джерел, впроваджуючи при цьому принципи гендерного і партисипативного бюджетування.

 

Результат модернізаційного сценарію:

• Громада поступово формує свій новий імідж інвестиційно-привабливої території: високотехнологічний та екологічний. Внаслідок ефективної політики місцевої та регіональної влади громада залучає стратегічних інвесторів у пріоритетні галузі економіки та сільського господарства.
• Існуючі сільськогосподарські виробництва на території Горохівської громади модернізуються та збільшують обсяги виробництва продукції.
• Громада здійснює інвентаризацію земель та формує портфель привабливих інвестиційних пропозицій, активно просуваючи їх на інвестиційні ринки.
• В громаду поступово заходять інвестори, зокрема у галузі з високою доданою вартістю, а також у сферу туризму, в тому числі й «зеленого» (активно розвивається туристично-рекреаційна галузь, включаючи садиби зеленого туризму, туристичні маршрути вихідного дня тощо).
• Зростає рівень доходів населення, що пожвавлює внутрішній ринок громади.
• Проекти розвитку в рамках реалізації Стратегії розвитку області активізують економічне життя на сільських територіях, формуючи «якірні точки» економічного зростання, зокрема, це розвиток кооперативного руху, створення неаграрних видів бізнесу тощо.
• Активне залучення державних субвенції та коштів з ДФРР разом з чітким планом модернізації інфраструктури в середньостроковій перспективі дозволять значно підвищити рівень комфорту та покращити стан доріг в громаді.

 

3.2. Діагностика місцевих проблем, визначених партиципаційно за участі представників громади

В рамках роботи виконавчого комітету Горохівської сільської ради сформовано список проблем громади:

1. Відплив молоді через низьку зарплату та відсутність можливості активного відпочинку;
2. Низька якість дорожнього покриття та відсутність стабільного транспортного сполучення у всіх населених пунктах громади; 
3. Відсутність можливості для самореалізації та низький рівень задоволення розвиткових потреб;
4. Недостатня інформованість про громаду за її межами;
5. Низька громадська ініціативність та активність членів громади;
6. Безробіття (відсутність робочих місць) та низький рівень доходу мешканців у зв’язку з їх низькою кваліфікацією;
7. Відсутність зовнішніх інвестицій;
8. Низький рівень підприємницької активності через несприятливі умови для розвитку підприємництва;
9. Низька екологічна свідомість жителів громади, що призводить до великої засміченості території громади через несанкціоноване викидання сміття;
10. Відсутність знань з формування місцевої політики розвитку та відсутність кваліфікованих фахівців у сфері залучення зовнішніх коштів;
11. Відсутність достатньої кількості зон відпочинку, дитячих майданчиків, спортивної інфраструктури.

3.3. Місія та Бачення розвитку громади

 

Сформована місія та бачення розвитку громади, а саме:

Горохівська громада- край чарівної природи, розташована на правому березі річки Інгулець. До складу громади входять мальовничі села, які мають унікальний клімат зі степовим та річковим повітрям.

Це громада, де проживають люди, прославлені працею на землі, де чудові чорноземи приносять дари землеробства та плодоовочівництва та дають змогу займатися власною справою. В майбутньому ми бачимо себе фінансово незалежною громадою з розвинутим сільським господарством та передовою промисловістю, широкими інвестиційними можливостями, що ефективно використовує природні ресурси для розвитку фермерства та агропромислового комплексу.

Освіченість та духовність, працелюбністьі гостинність мешканців зроблять її екологічно чистою громадою, затишним куточком Миколаївщини,з розвиненою туристичною галуззю та можливостями для відпочинку.

Горохівська ОТГ буде самодостатньою, красивою, чистою, затишною, безпечною громадою з активними і відповідальними мешканцями та ефективним, професійним місцевим самоврядуванням.

 

3.4. Аналіз сильних сторін,можливостей розвитку,слабких сторінта загроз розвитку Горохівськоїгромади (SWOT – аналіз )

 

SWOT-аналіз дає змогу виявити  ті галузі та види діяльності,де територіальна громада має потенціал розвитку,а також сформулювати конкретні завдання та цілі,необхідні для реалізації цього потенціалу.

 

 

SWOT-аналіз Горохівської громади

 

Сильні сторони

Слабкі сторони

Достатній рівень забезпечення населення послугами дошкільних та загальноосвітніх установ. Відсутність великих забруднюючихвиробництв. Політика місцевої влади направлена на розвиток громади та залучення інвестицій. Наявність інформаційних ресурсів для висвітлення діяльності роботи життя громади: офіційний сайт Вигідне географічне розташування (на межі Миколаївської та Херсонської областей). Розвинене сільськогосподарськевиробництво (фермери та агрохолдинги). Високий рівень інсоляції та зручна роза вітрів дозволяють розвивати альтернативну енергетику. Розвинута меліоративна мережа Наявність корисних копалин місцевого значення Наявність залізничного сполучення Наявність місць для розвитку зеленого туризму та туризму вихідного дня (долина річки Інгулець)

Неналежна якість дорожнього покриття, як на дорогах в межах населених пунктів, так і між населеними пунктами. Відсутність внутрішнього транспортного сполучення. Нерозвинена туристична інфраструктура. Відсутність сучасної системи поводження з ТПВ (велика кількість стихійних сміттєзвалищ, невизначеність з полігоном ТПВ). Відтік кадрів (спеціалістів) з громади. Недостатня кількість робочих місць з достойною зарплатою. Недостатня кількість місць для відпочинку. Пасивне відношення частини жителів громади щодо діяльності та розвитку (низька активність, відсутність громадських організацій. Недостатність коштів для впровадження технологій з енергозбереження. Низький рівень платоспроможності населення. Низький рівень телекомунікаційного покриття (Інтернет).

 

Можливості

Загрози

Зростання популярності сільського, зеленого, культурного, світоглядного туризму серед населення України та Європи, розвиток внутрішнього туризму. Продовження діяльності в Україні проектів міжнародної технічної допомоги, що будуть підтримувати об’єднані громади. Зростання світового попиту на продовольство, в том числі органічне, стимулюватиме розвиток АПК. Продовження реформ в Україні сприятиме покращенню бізнес клімату. Легалізація зайнятості населення та виплат заробітних плат. Продовження децентралізації влади (самостійність розвитку громади) з відповідною бюджетною підтримкою об’єднаних громад.

Зростання міграції (неповернення молоді в громаду, відтік кваліфікованих спеціалістів) призведе до нестачі кваліфікованих кадрів. Перекладання на місцеве самоврядування державних фінансових зобов’язань щодо забезпечення соціальних стандартів. Корупція в органах влади та органах місцевого самоврядування будуть пригнічувати розвиток бізнесу. Нестабільна внутрішньо - та зовнішньополітична ситуація в Україні. Продовження військового конфлікту на сході України. Можливість виникнення надзвичайних ситуацій природного та техногенного характеру. Посилення конкуренції між громадами за державні ресурси. Зростання цін на енергоносії зменить прибутковість ведення бізнесу та зменшить реальні доходи населення. Високі процентні ставки при отриманні кредитних ресурсів будуть пригнічувати розвиток економіки.

 

3.5. Порівняльні переваги, виклики і ризики Горохівської громади

 

Переваги:

Прогнозоване продовження євроінтеграційних процесів та реформ в Україні сприятимуть покращенню бізнес-клімату та зростанню зацікавленості інвесторів до України та її регіонів і громад. З урахуванням таких сильних сторін Горохівської громади, як наявність зручного географічного розміщення (на кордоні Миколаївської та Херсонської областей), наявності достатньої кількості трудових ресурсів та достатньої кількості родючих та екологічно чистих сільськогосподарських земель (для ведення сучасного агробізнесу), такі можливості стимулюватимуть розвиток сільського господарства та переробної промисловості, розвиток транспортно-логістичної інфраструктури та, як результат, підвищення доходів населення, покращення якості життя мешканців сільської місцевості.

Оскільки передбачається зростання серед населення України та Європи популярності сільського, зеленого, культурного, внутрішнього та зовнішнього туризму, врахувавши наявність якісних рекреаційних ресурсів територійвідкривається можливість розвитку наявної та створення нової туристичної інфраструктури (об’єкти туризму, транспортне сполучення, нові туристичні маршрути тощо повинно забезпечити розвитковий потенціал Горохівської ОТГ у цій сфері.

Зростання попиту на продовольство на світовому ринку може привабити інвесторів в аграрний сектор на сільських територіях громади, стимулюватиме розвиток наявних у громаді підприємств виробників та переробників агропродукції, а також харчової промисловості.

Підприємницька активність представників місцевої громади сприяє підвищенню зайнятості населення та наповненні місцевого бюджету.Наявність потенціалу геліо- та вітро-енергетики дасть можливість залучити зовнішніх інвесторів до побудови СЕС та ВЕС, створенню нових робочих місць та збільшенню доходів місцевого бюджету.

 

Виклики:

Погане забезпечення питною водою у більшості сільських поселеннях громади, висока зношеність інженерно-технічних комунікацій, неналежна якість, або відсутність дорожнього покриття між населеними пунктами в середньостроковій перспективі можуть бути частково усунуті завдяки бюджетній підтримці, що надається для об’єднаних громад, а також залученням сторонніх коштів (державних – ДФРР, іноземних – кошти міжнародної технічної допомоги, або внутрішніх – через залучення інвестицій).

Інвестиційна активність та покращання бізнес-клімату може сприяти підвищенню підприємницької активності у громаді. Це також повинно призвести до підвищення громадянської активності, що дозволить набути досвіду у залученні позабюджетних коштів.Підвищення підприємницької активності також може збільшитися за рахунок зростання популярності сільського, зеленого, зимового, культурного, світоглядного туризму.

 

Ризики:

Згортання реформ та, як наслідок цього, скорочення обсягів фінансової підтримки громади обмежуватиме реконструкцію інженерно-технічних комунікацій, доріг та забезпечення питною водою населених пунктів громади.

Зміна кліматичних умов та погірення екологічної ситуації можуть призвести до погіршення життя мешканців громади.

 

Сильні сторони:

Добре організована система дошкільної, шкільної та позашкільної освіти і культури (наявність творчих та спортивних колективів, що популяризують громаду) не лише підвищує рівень освіти мешканців громади, а й збільшує шанси на притік сімей молодих спеціалістів.

Наявність достатньої кількості родючих та екологічно чистих сільськогосподарських земель, наявність вільної робочої сили дають можливість створити виробничо-господарські об’єкти кооперативного характеру та комунальної власності, сприяють залучанню інвесторів.

Велика кількість сонячних днів та наявність вітрів робить привабливим розвиток альтернативної енергетики.

Наявність талановитих колективів творчої самодіяльності, увага до талановитої молоді сприяють створенню та розповсюдженню позитивного іміджу Горохівської громади.На території громади є можливості для розвитку об’єктів зеленого туризму, що підтверджуєтьсяприкладами та наявною базою.

 

Загрози:

Зростання еміграційних процесів, продовження або замороження військового конфлікту на сході України, зростання цін на енергоносії, перекладання на місцеве самоврядування державних зобов’язань щодо забезпечення соціальних стандартів без передачі належного фінансового забезпечення, загострення проблеми водопостачання в зв’язку із зневодненням ґрунтів через недостатню кількість опадів, зменшення ефективності землекористування через неправильну агротехнологію, високі процентні ставки при отриманні кредитів на ведення бізнесуз високою ймовірністю, негативно відобразяться на соціально-економічному розвитку громади.

 

Основні ресурси для розвитку громади

Основними ресурсами для розвитку Горохівської громади були визначені наступні:

1. Вигідне географічне положення
2. Прогресивна та дієва місцева влада
3. Хороша доступність до основних міст та ринків
4. Приваблива природа та рекреаційні можливості

 

 

 

4. ЦІЛІ ТА ПРІОРИТЕТИ РОЗВИТКУ ГОРОХІВСЬКОЇ ГРОМАДИ НА 2019-2020 РОКИ

Для ефективного розвитку громадивизначеніголовні стратегічні цілі, яким необхідно слідувати для досягнення розвитку.

До стратегічних та операційних цілей розвитку ГорохівськоїОТГ відносяться:

 

1. Економічне зростання громади (розвиток сільськогосподарської та переробної сфери, туристичноїгалузі)

1.1. Розвиток агропромислового комплексу (підвищення продуктивності аграрного сектору та освоєння нових технологій – переробка, органічне землеробство, нові агротехнології)

1.2. Створення умов для залучення інвестицій та розвитку підприємництва

1.3. Підвищення туристичного потенціалугромади (розробка новихтуристичних продуктів)

 

2. Створення комфортних умов для життя на території громади– розвиток інфраструктури на селі

2.1. Збереження навколишнього природнього середовища, розвиток «зеленої» енергетики та запровадження енергоефективних технологій

2.2. Розвиток комунальної інфраструктури на території ОТГ

2.3. Комплексний розвиток населених пунктів громади

2.4.Підвищення рівня безпеки населення

2.5. Забезпечення прозорої системи управління територією.

 

3. Розвиток освітнього, культурного середовища, забезпечення здорового способу життя та соціальної захищеності 3.1. Формування доступної та якісної системи освіти, що відповідає вимогам громади та суспільства

3.2. Забезпечення належного рівня охорони здоров’я мешканців громади

3.3. Покращення якості та ефективності соціальних послу

3.4. Підвищення освітнього, духовного, спортивного та культурного рівня населення громади

3.5. Стимулювання розвитку громадянського суспільства

 

Відповідно до визначених стратегічних цілей розвитку громади варто відокремити конкретні пріоритети та завдання, що можуть бути виконані в середньостроковому періоді.

 

Стратегічні цілі	Пріоритети (операційні цілі)	Завдання	Заходи (проекти)
Економічне зростання населених пунктів громади (розвиток аграрно-промислової та туристичної сфер)	1.1. Розвиток агропромислового комплексу (підвищення продуктивності аграрного сектору та освоєння нових технологій)	1.1.1. Сприяння розвитку виробництв із вирощування нових культур за сучасними технологіями та переробки продукції	створення нових та розвиток існуючих виробництв: борошномельно-круп’яного, хлібопекарського та інших видів діяльності; проведення інформаційних компаній по ознайомленню підприємців з новими технологіями виробництва сільськогосподарської продукції.
		1.1.2. Підтримка громадських ініціатив з розвитку підприємництва (кооперативний рух) 1.1.3. Залучення нових фахівців на село (професійно-технічне навчання)	проведення тренінгів і інформаційних компаній для членів  кооперативів
	1.2. Створення умов для залучення інвестицій та розвитку підприємництва	1.2.1.Підвищення інформованості малого та середнього підприємництва щодо регуляторної діяльності ОМС	проведення консультацій з бізнесом щодо забезпечення ефективної реалізації державної регуляторної політики усунення перешкод та дерегуляція підприємницької діяльності
		1.2.2.Детінізація робочої сили	проведення інформаційних компаній з представниками бізнесу та підприємцями щодо легального працевлаштування робітників запровадження у штаті сільської ради інспектора з праці
		1.2.3. Популяризація інвестиційних можливостей громади 1.2.4. Розвиток конкурентного середовища для забезпечення рівних умов для малого бізнесу на місцевому рівні (інформаційний центр, конкурс міні проектів)	проведення інвентаризації земель та природих ресурсів громади виготовлення та розповсюдження рекламних матеріалів про інвестиційні можливості громади участь у виставках та інших заходах з метою популяризації інвестиційних можливостей громади
	1.3. Підвищення туристичного потенціалу громади (розробка нових туристичних продуктів)	1.3.1. Створення сучасних туристичних продуктів, що враховують місцеві особливості	Створення умов для розвитку малого бізнесу сфери відпочинку на природі (альтанти, рибальство, прокат обладнання тощо)

 

 

Стратегічні цілі	Пріоритети (операційні цілі)	Завдання	Заходи (проекти)
Створення комфортних умов для життя на території громади	2.1. Збереження навколишнього природнього середовища, розвиток «зеленої» енергетики та запровадження енергоефективних технологій	2.1.1. Підвищення екологічної культури та рівня екологічної свідомості населення	проведення інформаційних компаній щодо роздільного збору сміття та недопущення екологічного забруднення території громади проведення інформаційно-роз’яснювальних компаній щодо необхідності енергозбереження у школах, дитсадках, установах тощо.
		2.1.2. Поліпшення управління енергетичними ресурсами та розвиток альтернативної енергетики, в тому числі й через створення підприємств з генерації відновлюваних джерел енергії	вивчення можливості щодо залучення інвестицій для будівництва сонячної електростанції вивчення можливості щодо залучення інвестицій для будівництва вітряної  електростанції
		2.1.3. Забезпечення впровадження енергоефективних та енергозберігаючих технологій  в усіх галузях економіки та установах бюджетної сфери	проведення енергоаудиту та оцінка енергоспоживання комунальних закладів в громаді ремонт комунальних будівель з використанням сучасних енергоефективних матеріалів та технологій
		2.1.4. Проведення реконструкції систем опалення закладів соціально-гуманітарної сфери комунальних будівель громади з врахуванням сучасних енергоефективних технологій 2.1.5. проведення інформаційно-роз’яснювальних компаній щодо необхідності енергозбереження у школах, дитсадках, установах тощо	придбання та встановлення опалювального обладнання для заміщення традиційних видів палива альтернативними видами палива сприяння створенню потужностей з вироблення з відходів сільського господарства альтернативних видів палива придбання та встановлення котлів на твердому паливі
	2.2.Розвиток комунальної інфраструктури на території ОТГ	2.2.1. Розвиток інфраструктури водопостачання та водовідведення	Розвиток вуличної мережі водопостачання Заміна застарілого обладнання для зменшення енерговитрат Встановлення нового обладнання для покращення якості питної води (станція доочистки)
		2.2.2. Розвиток системи управління відходами	ліквідація несанкціонованих звалищ сміття паспортизація сміттєзвалищ
		2.2.3. Розвиток, відновлення та утримання вуличного освітлення населених пунктів громади	проведення робіт з освітлення вулиць сіл Горохівської сільської ради Технічне обслуговування існуючих мереж вуличного освітлення Оплата електроенергії за освітлення вулиць
	2.3.Комплексний розвиток населених пунктів громади	2.3.1. Поліпшення транспортної доступності та сполученості між населеними пунктами громади, покращення стану комунальних доріг	розвиток транспортної інфраструктури (запуск автобусного сполучення між населеними пунктами громади і районним центром та всередині громади) проведення капітального та поточних ремонтів доріг загального користування, що перебувають у комунальній власності громади ремонт автозупинок та їх повна заміна (за необхідності)
		2.3.2. Розробка містобудівної документації населених пунктів громади	Розробка містобудівної документації, необхідної для розвитку громади
		2.3.3. Благоустрій територій населених пунктів громади	благоустрій кладовищ (встановлення огорожі) озеленення території населених пунктів, установ організацій комунальної власності Скошування трави по вулицях та проведення заходів з фітосанітарного контролю рослин-аллергенів
	2.4. Підвищення рівня безпеки населення	2.4.1. Встановлення системи відеоспостереження в населених пунктах громади (в’їзди, виїзди, точки збору населення)	Виготовлення проектної документації на систему відеоспостереження Закупівля та встановлення обладнання для відеоспостереження
		2.4.2. Створення багатофункціонального центру безпеки	експлуатаційно-технічне обслуговування апаратури і технічних засобів системи централізованого оповіщення та поповнення матеріального резерву облаштування приміщення для дільничного інспектора придбання спец автомобіля для МПО
	2.5. Забезпечення прозорої системи управління територією	2.5.1. Підвищення ефективності системи управління громадою, в тому числі й публічними фінансами	Проведення громадських слухань з питань формування та виконання місцевого бюджету Запровадження електронної системи «Відкритий бюджет» Запровадження системи електронного документообігу в органах управління громадою
		2.5.2. Забезпечення додаткових надходжень до місцевого бюджету на виконання власних повноважень	Пошук грантових програм, донорських коштів, фінансових ліній, спрямованих на розвиток громади Забезпечення застосування громадського моніторингу як інструменту контролю діяльності місцевої влади

 

 

 

 

Стратегічні цілі	Пріоритети (операційні цілі)	Завдання	Заходи (проекти)
3.     Розвиток освітнього, культурного середовища, забезпечення здорового способу життя та соціальної захищеності	3.1. Формування доступної та якісної освітньої системи, що відповідає вимогам громади суспільства	3.1.1.Забезпечення якості та кращих умов ведення навчально- виховного процесу	ремонт дошкільних навчальних закладів ремонт закладів середньої освіти покращення матеріально-технічної бази навчальних закладів розвиток мережі позашкільних навчальних закладів (груп), організації різних форм охоплення дітей позашкільною освітою Придбання та встановлення спортивного майданчика для міні-футбола зі штучним покриттям
		3.1.2.Оптимізація мережі навчальних закладів	Проведення інформаційних кампаній з мешканцями громади щодо необхідності проведення оптимізації освітньої мережі Проведення заходів з оптимізації освітньої мережі
	3.2. Забезпечення належного рівня охорони здоров’я мешканців громади	3.2.1.Забезпечення доступної та якісної первинної та невідкладної медичної допомоги мешканцям територіальної громади	забезпечення ФАПів необхідними медикаментами, телемедичним обладнанням для надання невідкладної допомоги проведення обстеження населення з метою виявлення та профілактики захворювань Надання субвенції Снігурівській центральній районній лікарні на придбання ліків для наданняневідкладної допомоги населенню Надання субвенції Снігурівській центральній районній лікарні на закупку вакцини та оплату донорства
		3.2.2. Створення умов для залучення лікарів	Розробка програми підтримки лікарів та медичного персоналу на селі за рахунок місцевого бюджету
	3.3. Покращення якості та ефективності соціальних послуг	3.3.1.Підтримка найуразливіших верств населення	продовження роботи з поновлення реєстрів для постановки на квартирний облік дітей-сиріт та дітей під опікою проведення інформаційно-просвітницьких програм, акцій та інших заходів для підвищення престижу сім’ї, посилення орієнтації на шлюб та відповідальне батьківство Забезпечення соціального супроводу різних категорій сімей, прийомних сімей Придбання подарунків дітям із сімей, які перебувають в складних життєвих обставинах до свят
		3.3.2.Удосконалення системи надання соціальних послуг	соціальний супровід сімей, що опинились в складних життевих обставинах здійснення додаткових заходів щодо соціального захисту осіб, які переселилися з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції здійснення додаткових заходів щодо соціального захисту сімей військовослужбовців, які загинули під час проведення антитерористичної операції, військовослужбовців та працівників правоохоронних органів, які брали участь у проведенні антитерористичної операції Запровадження правової, психіко-педагогічної та організаційно-методичної системи
		3.3.3. Забезпечення безперешкодним доступом до об’єктів соціальної інфраструктури людей з особливими потребами	облаштування об’єктів соціальної інфраструктури безперешкодним доступом для осіб з особливими потребами
	3.4. Підвищення освітнього, духовного, спортивного та культурного рівня населення громади	3.4.1. Покращення матеріально-технічної бази закладів культури	ремонт закладів культури із застосуванням енергоефективних технологій покращення матеріально-технічної бази закладів культури
		3.4.2. Розширення та вдосконалення мережі спортивних об’єктів	Обладнання футбольного поля зі  штучним покриттям встановлення дитячих спортивних майданчиківвнаселених пунктах громади
		3.4.3. Запровадження принципів здорового способу життя	придбання футбольної форми, спортивного інвентаря Придбання і встановлення вуличних тренажерів в населених пунктах
		3.4.4. Забезпечення системного планування та проведення культурно-масових заходів	проведення фестивалю серед закладів культури та аматорських і народних колективів проведення футбольних змагань «Кубок Фермерів» проведення спортивних змагань з міні-футболу, волейболу, баскетболу Проведення, конкурсів, акцій, сімейних свят та інших заходів для підвищенням престижу сім’ї та утвердженням пріоритетності сімейних цінностей залучення дітей до участі в обласних та районних культурно-мистецьких заходах, пов’язаних з вихованням у них любові до рідної землі