Наразі Держгеокадастр передає землю громадам. Але не всю та не повністю. Громади отримують нові можливості. Але не всі та не завжди. Як вливає передача державної землі на децентралізацію?! Земельна реформа від “слуг народу” обіцяє віддати великі масиви державної землі в комунальну власність громад. З цим погоджуються як прихильники ідей уряду, так і опоненти нинішньої влади - без ресурсів, яким є безпосередньо земля, децентралізація навряд чи буде успішною. Але чи матиме вона успіх з землею?!

      У рамках децентралізації та чинного законодавства (Земельного кодексу України, Розпорядження Кабінету міністрів України та Закону України «Про самоврядування») передача держземлі ОТГ проводиться з 1 лютого 2018 року. Протягом 2018/2019 років 788 ОТГ отримали в комунальну власність 1,68 млн га державних земель. Найбільше - в Дніпропетровській, Запорізькій та Чернігівській областях.  Згідно з проектом Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обігу земель сільськогосподарського призначення», об’єднані територіальні громади стають суб’єктами правових відносин і можуть набувати право власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення. Тож передача земель має інтенсифікуватися.  Зараз, за даними Держстату, громади контролюють 2,2 млн га сільгоспугідь, а держава - 7,2 млн. га. В лідерах Полтавська область, де держава володіє 476.3 тис. га, Одеська - 459,3 тис. га та Чернігівська - 417,7.  Механізм передачі державної землі у власність об’єднаної територіальної громади доволі простий. ОТГ треба звернутися з клопотанням до обласного відділу Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастру). Після того як клопотання було прийняте до розгляду, проводиться інвентаризація земель, які не були до цього передані в користування. Вони реєструються в Держкадастрі і передаються у власність ОТГ. Хоч цей механізм і простий, існує кілька проблем, що роблять його не ідеальним. Раніше Ігор Миклащук, голова Асоціації об’єднаних територіальних громад, писав про три головних проблеми, з якими стикаються ОТГ. Перша – це інвентаризація земель. Хоч цей процес і відбувається за державні кошти, громаді потрібні значні фінансові ресурси, щоб вона була виконана якісно. У Держгеокадастру немає інформації про приблизно 20% держземлі, через це інвентаризація проводиться неякісно і громада може отримати втричі менше землі, ніж мала б. Та, щоб отримати більше землі,  для цього треба провести її інвентаризацію  по кожному обійсті, але для цього недостатньо коштів.  Спеціалісти Держгеокадастру, які проводять передачу землі, звичайно, є професіоналами, проте цей державний інститут славиться корупційними схемами. "Те, що там зараз відбувається, це треш. Ми виходимо з того, що там абсолютно прогнила система, де працюють переважно корупціонери", - заявляв колишній прем'єр-міністр Олексій Гончарук. “Надмірна централізація - характерний головний біль для всіх галузей української економіки. В земельній сфері це Держгеокадастр, який контролює абсолютно усі процеси”, - впевнений  Андрій Мартин, старший проектний менеджер по земельній реформі Офісу реформ Кабінету Міністрів України. За його словами, ця державна корпорація ефективно конвертує владні повноваження у політичний та економічний вплив, відіграючи ключову роль у перерозподілі та наданні доступу державних та комунальних земель тощо. Друга проблема – це помилки у формуванні земельних ділянок. Деякі підрахунки можуть виявитися неправильними. Ці помилки потім унеможливлюють передачу землі у власність ОТГ, адже фактична цифра і цифра в документах суттєво відрізняються. Це значно зменшує можливості громад, адже вони не знають територією якої площі володіють. Третя - більшість земель вже передані у користування. Громада може розпоряджатися землею так, як їй заманеться, проте це не стосується земель, що вже були передані у користування. Якщо орендар не погодиться на те, щоб земля, яку він орендує, була передана громаді, ОТГ нічого не отримає. Після закінчення оренди це право може отримати великий агрохолдинг, не зареєстрований на території громади. У такому випадку податки будуть сплачуватися не до бюджету ОТГ, а за місцем реєстрації. Що отримують ОТГ за умов децентралізації?

     Безперечними є позитивні сторони децентралізації та передачі державної землі у власність об’єднаним територіальним громадам. Відтепер ОТГ самі можуть встановлюють рентну ставку на цю землю. Також у громад з’являється можливість (якщо є підстави) переглядати договори оренди. Децентралізація сприяє збільшенню доходної частини бюджету громади. Чим більша доходна частина, тим більше можливостей для розвитку освіти, медицини, підтримки соціальної сфери.  Також відтепер ОТГ може ефективніше, ніж державні установи, використовувати земельні ресурси та доцільніше ними розпоряджатися, вирішувати питання місцевого характеру без посередництва, небажаного втручання та корупції. Громади зможуть облагородити землі навколо території у разі, якщо ділянка не буде використовуватися за призначенням. Також ОТГ зможуть здійснювати контроль за використанням та охороною земель. Також ОТГ отримують можливість самостійно залучати до співробітництва інвесторів і швидше вирішувати питання з ними без посередництва районних чи обласних адміністрацій. Створення в Україні ринку землі дає нові можливості ОТГ. З одного боку вони зможуть не лише купувати ділянки в інших ОТГ чи приватних власників, а й самі передавати у власність землю тим, хто зможе ефективно її використовувати. Це можуть бути малі чи великі фермерські господарства, підприємства чи організації, зареєстровані в Україні тощо. З іншого боку, продавши землю, ОТГ не може ніяким чином вплинути на використання земельних ресурсів. Наприклад, новий власник землі може використати її для вирощування агрокультур та сільського господарства. А може побудувати підприємство з переробки відходів чи авіапарк, які будуть шкідливими для екології та жителів громади. Важливим питанням у процесі децентралізації та створенні ринку землі є недостатня кваліфікованість та інколи вмотивованість керівників об’єднаних територіальних громад.  Експерти одностайно говорять, що найважливішою є реалізація прав громади на володіння сільськогосподарською землею, тому кваліфікованість голів ОТГ не може бути причиною відмови. Проте вони також наголошують на тому, що освіта представників ОТГ є обов’язковою та необхідною, оскільки разом з кількістю землі в громади, збільшується і відповідальність. Іван Паньків, голова Львівської аграрної дорадчої служби, стверджує, що за умов ринку землі в усіх ОТГ мають бути працівники чи дорадники, які зможуть надати фахову допомогу і тим, хто хоче продати землю, і тим, хто хоче її купити. Також він наголошує на тому, що наразі важливо створити центри освіти для представників ОТГ. Львівська аграрна дорадча служба зараз працює над створенням національного центру дорадництва для поширення знань серед жителів сіл, аграрних виробників, консультантів і дорадників, яким не вистачає знань. Голова Асоціації об’єднаних територіальних громад Ігор Миклащук також підтримує думку про те, що освіта керівників ОТГ має бути обов’язковою та централізованою. Так, у минулому році Асоціація ОТГ "Інститут кооперації і місцевого самоврядування" проводила навчання щодо управління земельними ресурсами в Хмельницькій, Херсонській та інших областях України. Наразі інститут правових радників для ОТГ впроваджує Міністерство юстиції України. Там зазначили, що з відкриттям ринку землі у власників паїв з’явиться багато запитань щодо оренди та операціями купівлі-продажу. Тому важливо, щоб люди знали про права та можливості. "Знали, що можуть звернутися за безоплатною правовою допомогою до системи БПД (Координаційний центр з надання правової допомоги)", – зазначив директор Координаційного центру з надання правової допомоги Олексій Бонюк. Для працівників системи БПД проведуть навчання з надання правової допомоги у сфері земельних правовідносин. Також у Мін’юсті обіцяють, що з’являться спеціалізовані центри, які надаватимуть комплексну допомогу, у тому числі – з земельних питань.